-
1 не хвастаясь скажу...
prepos.Универсальный русско-немецкий словарь > не хвастаясь скажу...
-
2 не хвастаясь
prepos.gener. sans me vanter -
3 ходить вразвалку, хвастаясь своей силой
vgener. rouler les mécaniquesDictionnaire russe-français universel > ходить вразвалку, хвастаясь своей силой
-
4 не хвастаясь
-
5 не хвастаясь
-
6 В-195
ВЫХОДИТЬ/ВЫЙТИ СУХИМ ИЗ ВОДЫ со//, usu. disapprov VP subj: human (of a crafty, cunning, or lucky person) to escape well-deserved punishment, remain unpunished, uncompromisedX вышел сухим из воды - X got off (away) scot-freeX emerged (came out) unscathed X came away without a scratch X waltzed away from it (in limited contexts) X landed on his feet X beat the rap X got off.Рассказывал обо всём этом Иван не стыдясь, а как будто хвастаясь: вот, мол, какой я ловкий, вот какой я хитрый, украл - и вышел сухим из воды (Марченко 1). Ivan told us all this without the least trace of shame and even as though proud of himself, as if to say: look how clever I am, look how crafty I am-I managed to steal the stuff and I got away scot free (1a).Дрынов отличался тем, что свободно и быстро ориентировался в любой, самой сложной ситуации, правда, из всех возможных решений всегда выбирая самое глупое. Это не помешало ему выйти сухим из воды... (Войнович 2). Drinov was distinguished by his ability to easily and quickly get his bearings in any, even the most complex, situation, though, on the other hand, of all possible decisions, he invariably made the most stupid one. This did not, however, prevent him from always landing on his feet... (2a).Жизнь Жолио была бурной. Много раз его привлекали к ответственности то за вымогательство, то за клевету он всегда выходил сухим из воды: говорили, будто он слишком много знает о прошлом различных государственных деятелей (Эренбург 4). Joliot's career had been a stormy one. He had been before the courts a number of times, sometimes for extortion, sometimes for libel, but never failed to get off, he was said to know too much about the pasts of various politicians (4a). -
7 выйти сухим из воды
• ВЫХОДИТЬ/ВЫЙТИ СУХИМ ИЗ ВОДЫ coll, usu. disapprov[VP; subj: human]=====⇒ (of a crafty, cunning, or lucky person) to escape well-deserved punishment, remain unpunished, uncompromised:- [in limited contexts] X landed on his feet;- X got off.♦ Рассказывал обо всём этом Иван не стыдясь, а как будто хвастаясь: вот, мол, какой я ловкий, вот какой я хитрый, украл - и вышел сухим из воды (Марченко 1). Ivan told us all this without the least trace of shame and even as though proud of himself, as if to say: look how clever I am, look how crafty I am-I managed to steal the stuff and I got away scot free (1a).♦ Дрынов отличался тем, что свободно и быстро ориентировался в любой, самой сложной ситуации, правда, из всех возможных решений всегда выбирая самое глупое. Это не помешало ему выйти сухим из воды... (Войнович 2). Drinov was distinguished by his ability to easily and quickly get his bearings in any, even the most complex, situation, though, on the other hand, of all possible decisions, he invariably made the most stupid one. This did not, however, prevent him from always landing on his feet... (2a).♦ Жизнь Жолио была бурной. Много раз его привлекали к ответственности то за вымогательство, то за клевету; он всегда выходил сухим из воды: говорили, будто он слишком много знает о прошлом различных государственных деятелей (Эренбург 4). Joliot's career had been a stormy one. He had been before the courts a number of times, sometimes for extortion, sometimes for libel, but never failed to get off; he was said to know too much about the pasts of various politicians (4a).Большой русско-английский фразеологический словарь > выйти сухим из воды
-
8 выходить сухим из воды
• ВЫХОДИТЬ/ВЫЙТИ СУХИМ ИЗ ВОДЫ coll, usu. disapprov[VP; subj: human]=====⇒ (of a crafty, cunning, or lucky person) to escape well-deserved punishment, remain unpunished, uncompromised:- [in limited contexts] X landed on his feet;- X got off.♦ Рассказывал обо всём этом Иван не стыдясь, а как будто хвастаясь: вот, мол, какой я ловкий, вот какой я хитрый, украл - и вышел сухим из воды (Марченко 1). Ivan told us all this without the least trace of shame and even as though proud of himself, as if to say: look how clever I am, look how crafty I am-I managed to steal the stuff and I got away scot free (1a).♦ Дрынов отличался тем, что свободно и быстро ориентировался в любой, самой сложной ситуации, правда, из всех возможных решений всегда выбирая самое глупое. Это не помешало ему выйти сухим из воды... (Войнович 2). Drinov was distinguished by his ability to easily and quickly get his bearings in any, even the most complex, situation, though, on the other hand, of all possible decisions, he invariably made the most stupid one. This did not, however, prevent him from always landing on his feet... (2a).♦ Жизнь Жолио была бурной. Много раз его привлекали к ответственности то за вымогательство, то за клевету; он всегда выходил сухим из воды: говорили, будто он слишком много знает о прошлом различных государственных деятелей (Эренбург 4). Joliot's career had been a stormy one. He had been before the courts a number of times, sometimes for extortion, sometimes for libel, but never failed to get off; he was said to know too much about the pasts of various politicians (4a).Большой русско-английский фразеологический словарь > выходить сухим из воды
-
9 хвастать(ся)
-
10 хвастать(ся)
-
11 признаваться
признаться1) визнаватися, признаватися, бути ви[при]знаним від кого; визнаватися, вважатися, узнаватися, бути визнаним, вваженим за кого, за що; пізнаватися, угадуватися, бути пізнаним, угаданим (оттенки см. Признавать);2) кому в чём - признаватися, признатися кому в чому, визнавати, визнати що (на себе), (о мн.) попризнаватися; (хвалясь, хвастаясь) хвалитися, похвалитися кому про що; срв. Сознаваться. [Настя призналась матері, що любить Гната (Коцюб.). Боїться йому признаватися (Грінч.). Хто такий дурний буде, щоб сам на себе визнав таке (що вбив) (М. Вовч.). Слухай, щиро тобі визнаю (Куліш). Він радів, хвалився Маланці і вірив (Коцюб.). Він-же й знав, а не похвалився про це нам (Кролевеч.)]. -ться в любви кому - освідчатися, освідчитися кому, освідчати, освідчити, визнавати, визнати кому кохання (любов). [Освідчилися ви по правді досконало (Самійлен.). Ви навпростець мені освідчили кохання (Самійл.). Він пані визнавав любов свою (Куліш)]. -знаться в преступлении, в воровстве - признатися в злочині, у злодійстві. -наться, люблю поспать после обеда - признатися, люблю поспати по обіді. [Признатись, по обіді звик я спати (Самійл.)];3) -ться к кому, к чему - признаватися, признатися до кого, до чого.* * *несов.; сов. - призн`аться1) (в чём-л.) признава́тися, призна́тися и попризнава́тися; ( сознаваться в своих проступках) зізнава́тися, зізна́тися; ( объясняться в любви) осві́дчуватися, осві́дчитисяпризна́ться в любви́ — призна́тися в коха́нні, осві́дчитися
до́лжен призна́ться, что — му́шу призна́тися (признать: ви́знати; согласиться: зго́дитися, пого́дитися), що
призна́юсь, призна́ться [сказа́ть] — вводн. сл. жарг. сказа́ти пра́вду (по пра́вді), призна́юся, призна́тися
2) страд. (несов.) визнава́тися; вважа́тися; пізнава́тися -
12 хвастаться
несовер. - хвастаться; совер. - похвастаться (кем-л./чем-л.)boast (of), brag (of, about) -
13 ходить павой
pose proudly <before smb.>Зависть становилась ещё острее и обидней, когда женщина замечала, как молодо шутит с матерью свёкор, как самодовольно ой поглаживает бороду, любуясь своей сожительницей, а она ходит павой, покачивая бёдрами, бесстыдно хвастаясь перед ним своею красотою. (М. Горький, Дело Артамоновых) — This envy became the keener, the more painful, when Natalya saw how youthfully Artamonov jested with her mother, how complacently he stroked his beard, admiring his mistress, who posed proudly before him, swaying her hips, shamelessly vaunting her beauty.
-
14 хвастаться
несов. кем-чем пшъхьэ ущытхъужьын, узыщытхъужьынхвастаться успехами гъэхъагъэхэмкIэ узыщытхъужьынскажу, не хвастаясь сызыщымытхъужьэу къэсIон -
15 хвастаться
[chvástat'sja] v.i. impf. (pf. похвастаться - похвастаюсь, похвастаешься + strum. ) (хвастать)vantarsi, compiacersi, pavoneggiarsi -
16 лумаш
лумашIГ.: лымаш-амв 1 и 2 л. не употр.1. идти, падать (о снеге)Лум кава гыч лумо, и тугае ошо. С. Вишневский. С неба падал снег, и такой белый.
Ошын койын, лум лумеш. Б. Данилов. Белым-бело идёт снег.
2. перен. падатьЙолгорныш сар лышташ лумеш. А. Тимиркаев. На тропинку падают жёлтые листья.
II-ем1. зачаровывать, зачаровать, заколдовать, загипнотизироватьШинчам лумаш загипнотизировать.
Тамлырак пуйто тудын йокмажат, йоҥгыдырак ала-мо мурыжат, чон-кумылым лумен моштышырак дыр шомакшат. «Ончыко» Словно слаще у него гостинцы, звонче вроде и песни, горазды, видно, загипнотизировать и его слова.
2. очаровывать, очаровать, произвести чарующее влияниеТӱрлӧ тӱсан олмапу пеледыш шинчам лума. М. Казаков. Разноцветные яблоневые цветы очаровывают глаза.
-емотводить глаза, отвести, отвлечь чьё-л. влияниеАндрей, шинчам лумыде, эҥыр пробкым онча. И. Одар. Андрей, не отводя глаз, наблюдает за поплавком.
Кеч каваште ош пыл иеш теве, мый улам манын, ок лумо шинчам. З. Краснов. Хоть на небе вот плывут белые облака, он не отводит, хвастаясь, глаза.
-
17 хвастаться
несов. кем-чем худситоӣ кардан; хвастаться своими успехами аз омади кори худ лоф задан; скажу не хвастаясь таъриф нашавад, ҳаққи гапро гӯям… с неопр. и с союзом «что» разг. лоф задан; он хвастается, что все успеет сделать вай лоф мезанад, ки ҳама корро дар вақташ мекунад
См. также в других словарях:
галопи́ровать — рую, руешь; несов. Бежать галопом, скакать. Гнедой коник все покушался галопировать, грыз удила, крутил шею. Эртель, Гарденины. || Скакать на лошади. Старики и молодые галопируют, хвастаясь друг перед другом широким ровным аллюром кровных лошадей … Малый академический словарь
гра́мотность — и, ж. 1. Умение читать и писать. Повышение грамотности населения. □ Невольно хвастаясь своей грамотностью, я читал бойко, а по грамматике разобрал целое предложение, не ожидая вопросов. Гладков, Лихая година. || перен. Наличие соответствующих… … Малый академический словарь
захва́статься — 1) аюсь, аешься; сов. разг. Увлечься, хвастаясь. 2) аюсь, аешься; сов. разг. Начать хвастаться … Малый академический словарь
Семейство куньи — (Mustelidae)* * Семейство куньи включает 23 современных рода и около 65 видов хищных, от мелких (в том числе самых мелких представителей отряда) до средних (до 45 кг). Куньи распространены по всей Евразии, Африке, Северной и Южной Америке … Жизнь животных
Семейство полорогие — (Bovidae)** * * Семейство полорогих, или бычьих самая обширная и разнообразная группа парнокопытных, включает 45 50 современных родов и около 130 видов. Полорогие животные составляют естественную, ясно очерченную группу. Как ни… … Жизнь животных
Семейство ястребиные — Птицы, принадлежащие к этому семейству, характеризуются совершенно оперенными плюснами, достигающими длины среднего пальца, кругловатыми или яйцевидными, почти вертикально расположенными в восковице ноздрями и хвостом, равным половине… … Жизнь животных
ЗАХВАСТАТЬСЯ — ЗАХВАСТАТЬСЯ, захвастаюсь, захвастаешься, совер. (разг.). 1. Начать хвастаться. 2. Завраться, дойти до нелепостей, хвастаясь. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
НАХВАСТАТЬСЯ — НАХВАСТАТЬСЯ, нахвастаюсь, нахвастаешься, совер. (разг.). Хвастаясь, наговорить о себе много, вдоволь похвастаться. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ПЫЛЬ — ПЫЛЬ, пыли, о пыли, в пыли, мн. нет, жен. Скопление мельчайших твердых тел, сухих частиц, вследствие своего легкого веса способных подниматься в воздух. «Червонец был запачкан и в пыли.» Крылов. «Колодников звонкие цепи взметают дорожную пыль.» А … Толковый словарь Ушакова
НАХВАСТАТЬСЯ — НАХВАСТАТЬСЯ, аюсь, аешься; совер. (разг.). Наговорить много о себе, хвастаясь, преувеличивая свои достоинства. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
ПЫЛЬ — ПЫЛЬ, и, о пыли, в пыли, жен. Мельчайшие сухие частицы, носящиеся в воздухе или скапливающиеся на поверхности чего н. П. столбом стоит, клубится на дороге. Смести, смахнуть п. Аллергия на п. Угольная п. Производственные пыли. Космическая п.… … Толковый словарь Ожегова